Нормативно-технічна база щодо будівництва та реконструкції закладів дошкільної освіти
Рішення, які застосовуються при проєктуванні, будівництві, реконструкції, капітальному ремонті енергоефективних будівель закладів дошкільної освіти, повинні прийматися з урахуванням чинного законодавства України, що встановлює правові, економічні, суспільні, організаційні та регуляторні засади, вимог наявних державних будівельних норм та стандартів, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, а також повинні наслідувати найкращі практики енергоефективного будівництва (як на теренах України, так і за кордоном).
Після завершення будівельних робіт з підвищення енергетичної ефективності будівлі закладу дошкільної освіти необхідно виконати встановлену законодавством процедуру прийняття будівлі в експлуатацію. Подальша експлуатація будівлі в період після реалізації проекту передбачає моніторинг споживання енергоресурсів з метою оцінки результативності проекту та впровадження заходів з експлуатації енергетичного обладнання та конструктивних елементів будинку. Слід зауважити, що при неправильній експлуатації будівлі може бути втрачено ефект проектних рішень. Тому для громадських будівель найбільш ефективним є впровадження системи енергетичного менеджменту будівлі.
Метою впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту будівель є:
1. Здійснення моніторингу та аналізу споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг (енергомоніторинг).
2. Розрахунок базового рівня споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг.
3. Підготовка пропозицій та планів щодо впровадження подальших енергоефективних заходів.
4. Розповсюдження інформаційних матеріалів та навчальних програм для працівників та відвідувачів бюджетних будівель, спрямованих на формування відповідального та ощадного ставлення до споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг; визначення посадової особи, відповідальної за функціонування системи енергетичного менеджменту будівлі.
Керівник уповноваженого підрозділу, відповідальний за впровадження та функціонування енергоменеджменту (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.
Сертифікація відповідності систем енергетичного менеджменту бюджетних будівель є добровільною. Фінансування впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту бюджетних будівель здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів отриманих як гранти або залучених в інший спосіб з будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.
Основні положення впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту бюджетних будівель вступлять в дію після набрання чинності (наразі знаходиться на стадії підписання) Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель» та внесення змін до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель»
Нормативно-технічні вимоги до проєктів нового будівництва дитячих садків
1. Будівлі закладів дошкільної освіти слід розміщувати на окремих земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДСП 173.
2. Площі земельних ділянок закладів дошкільної освіти з розрахунку на одне місце рекомендується приймати згідно нормативів ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В 2.2-4:2018.
3. Площі земельних ділянок закладів дошкільної освіти повинні розбиватись на функціональні зони та окремі території майданчиків, які рекомендується розмежовувати живою огорожею.
Основні вимоги до функціональних зон:
1. Зона забудови ділянки (включає капітальні будівлі, криті переходи та інші споруди):
1.1. Будівлі повинні розташовуватися не ближче 25м від червоної лінії вулиць; для сільських населених пунктів за містобудівного обґрунтування ця відстань може бути скорочена.
1.2. Відстань від будівель ДЗО до найближчих житлових будинків приймається за вимогами інсоляції та освітленості, а також за протипожежними вимогами.
2. Зона групових майданчиків:
2.1. Слід передбачати майданчики із розрахунку на місце площею: для дітей ясельного віку до трьох років – не менше ніж 8,0 м²; для дітей віком від трьох до шести років – не менше ніж 7,5 м²; під тіньові навіси за кількістю групових майданчиків – не менше ніж 40 м² кожен (навіси до площі майданчиків не включаються). 2.2. Для груп короткотривалого перебування дітей, що розміщуються в нежитлових приміщеннях житлових будинків, додаткові ігрові майданчики не влаштовуються (використовуються дитячі майданчики житлових будинків).
2.3. Майданчики для дітей повинні мати відповідне для вікової групи дітей покриття згідно ДБН В 2.2-4:2018.
3. Спортивно-ігрова зона:
3.1. Майданчики слід проєктувати площею із розрахунку не менше ніж 13,5 м² на одну дитину в групі: у випадку ДЗО місткістю до 160 місць передбачається один фізкультурний майданчик для одночасного використання однією групою; для ДЗО більше 160 місць – два фізкультурних майданчики – для ясельних і садових
1.1. Вимоги до забудови ділянки:
Нижче наведено окремі положення нормативних документів, які потрібно враховувати при проєктуванні: 16 Методичні рекомендації груп. При об'єднанні майданчиків допускається створення дитячого міністадіону площею не менше ніж 400 м².
3.2. У спортивно-ігровій зоні слід передбачати гідромайданчик з твердим покриттям, на якому допускається влаштування плескального басейну завглибшки 0,25 м з підведенням водопровідної води та відведенням стічної води до системи централізованого водовідведення.
4. Зона юних натуралістів:
4.1. В яслах, дитячих садках і яслах-садках повинні бути передбачені ділянки овочевих і плодово-ягідних культур або «екологічна стежина» (з куточками лісу, луків, городу, саду, квітника) загальною площею з розрахунку 0,75 м² на місце у садових групах, а в будинках дитини – площею 0,5 м² на місце.
4.2. Додатково допускається обладнувати зоокуточок площею не менше ніж 30 м².
5. Господарська зона:
5.1. Господарську зону слід проєктувати площею: • для ДЗО місткістю до 40 місць – не менше ніж 70 м²; • для ДЗО місткістю понад 40 до 120 місць, в т.ч. будинків дитини – не менше ніж 100 м²; • для ДЗО місткістю понад 120 місць – не менше ніж 150 м²; • для будинків дитини понад 100 місць – не менше ніж 200 м².
6. У селищах і селах в разі відсутності централізованих систем теплопостачання, водовідведення тощо наведені показники можуть бути збільшені виходячи з місцевих умов за завданням на проєктування.
7. У господарський зоні передбачається контейнерний майданчик; місце для сушіння білизни і постільних речей, за необхідності сарай та овочесховище, також допускається передбачати автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів працівників та гараж для службових автомобілів. Ділянки закладів дошкільної освіти з квартирою для персоналу можуть блокуватися з присадибними ділянками, але з обов'язковим відокремленням огорожею або смугою зелених насаджень. Господарські зони в такому разі можуть бути суміщеними. Відстань від групових, фізкультурних, ігрових майданчиків до найближчих житлових будинків приймається не менше ніж 12 м, а також до вікон житлових приміщень. До всіх будівель зони забудови повинні передбачатись під’їзди завширшки не менше ніж 3,5 м з твердим покриттям для пожежних машин, які мають забезпечувати доступ пожежних підрозділів у кожне приміщення закладу дошкільної освіти. Необхідно забезпечити під'їзд автомашини з дитиною з інвалідністю до входу осередок для інклюзивної групи та до головного входу закладу. Озеленення ділянок закладів дошкільної освіти повинно становити не менше ніж 20 м² на одне місце.
1.1.1. Об'ємно-планувальні рішення Заклади дошкільної освіти рекомендується розміщувати в окремо розташованих будівлях. Дозволяється прибудова будівель ясел, дитячих садків і ясел-садків до торців житлових будинків без вікон з урахуванням протипожежних вимог ДБН Б.2.2-12. 17
1.1.2. Будівництво ДЗО в різних природно-кліматичних умовах При розробленні об’ємно-планувальних рішень будівель закладів дошкільної освіти для будівництва в різних природно-кліматичних умовах необхідно враховувати вимоги ДСТУ-Н Б В.1.1-27, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-17.
ТЕМАТИЧНИЙ ТИЖДЖЕНЬ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
"Споживай енергію розумно!"
