ПОРАДИ БАТЬКАМ
Як розвивати в дитини толерантне ставлення до людей з травмами та інвалідністю
Війна завдає фізичних травм великій кількості людей. Серед них не лише військові, а й цивільні українці і навіть діти. Кількість Влюдей з інвалідністю, на жаль, лише зростає. У багатьох відсутні кінцівки або є такі поранення, які залишають помітні сліди на обличчі чи інших частинах тіла. Діти часто можуть побачити таких людей на вулицях або в людних місцях і одразу ж ставлять свої по-дитячому безпосередні запитання: чому так, що це? Батьки часто ніяковіють у таких ситуаціях. Психологи дали поради, як правильно відповідати дітям, щоб вони навчилися толерантно ставитися до людей, не схожих на інших.
Якщо в дитини виникають запитання, чому хтось має певні вади, треба про це розповісти в доступній формі, зважаючи на вік, знання й можливості цю інформацію сприйняти. Можна все пояснити, коли будуть сприятливі для цього умови: наодинці в спокійній атмосфері вдома. Якщо, звісно, вік дитини дає змогу так вчинити. Не робіть цього публічно і голосно.
Щирість і правдивість
Не бійтеся вимовляти слово «інвалідність». Водночас варто насамперед говорити про людину, а не акцентувати на її діагнозі або стані здоров’я. Замість слова «інвалід» кажіть «людина з інвалідністю». Часто дитину цікавлять деталі і може бути багато додаткових запитань. Але не знати відповідей — нормально, тож будьте чесними з дитиною і скажіть, що наразі у вас немає відповіді на те чи те запитання, однак ви обов’язково повернетесь до цієї теми трохи пізніше.
Розвиток толерантності
Не обтяжуйте дітей енциклопедичними знаннями. Краще навчіть їх базових принципів толерантності. Поясніть, що люди різні і це нормально. Розкажіть, що ми всі особливі по-своєму, тому дізнаватися особливості кожної людини, поважати їх та пізнавати, як живуть інші люди — це важливо і неймовірно цікаво. Варто пояснити дітям, що рівне та однакове ставлення до людей базується на повазі, а не на страху чи жалю. Важливо, щоб діти бачили в інших насамперед людину, у якої є такі ж потреби, як і в інших людей, і для якої важливі підтримка та розуміння.
Безбар’єрність
Батькам варто пояснювати дітям, що особливі риси деяких людей не мають стати перепоною в спілкуванні з ними. Зацікавте дитину та наголосіть, що це можливість дізнатися щось корисне й нове. Важливим є ставлення самих батьків до людей з інвалідністю. Якщо ваша дитина спілкується з такою людиною — не заважайте їй, не забороняйте, а підтримайте її в цьому спілкуванні.
Станьте прикладом для дитини
Не лише дорослі, а й діти страждають від війни і мають значні поранення, видимі для інших. Як налаштувати дитину на доброзичливе й позитивне ставлення та сприйняття своїх ровесників з видимими ознаками поранень? Психологи стверджують, що все залежить від батьків, від їхнього вміння пояснити все дітям і правильно налаштувати на сприйняття світу та себе в цьому світі. І саме батьки повинні стати найкращим прикладом правильного сприйняття людей, які відрізняються від інших. Діти перейматимуть ваші погляди і звички, тому покажіть їм, що ви толерантні до особливостей інших людей. Розповідайте історії зі свого життя, які продемонструють вашу позицію. Якщо дитина вважає, що люди з інвалідністю мають смішні вигляд, ходу чи стиль спілкування, обов’язково поясніть дитині, чому інша людина має незвичний вигляд чи поведінку. Уникайте визначень на кшталт «інвалід», «каліка». Поясніть, що такі слова можуть образити людину. Це допоможе дитині приймати інвалідність як частину життя.
І головне — будьте щирими і чесними. Це допоможе досягнути максимального порозуміння з вашою дитиною і розвине у ній тактовність та толерантність.
